Зорі долю віщували
на полотнищі небес:
певно сили вищі дбали –
мали в тому інтерес –
щоби все було, як треба,
щоби все було, як слід,
бо для квітів є потреба
розквітати, мати плід.
Віщувала Стріча* долі
у лазу́ровій юзі:
брала сіно зі стодоли,
розкидала по стезі;
вишивала візерунок,
розгортаючи сувій;
шила кожному свій клунок,
зміст якого також свій.
Віщували долю зорі,
ворожили ув імлі
невигадливо-прозорій,
що пливла уздовж землі –
там, де мрії розквітали
на життєвих килимах,
квіти щастя росту дали
у барвінкових думках.
06.02.2019
*Стріча — слов'янська богиня, яка визначає призначення людини, тому при народженні наділяє немовлят всіма чеснотами, пророкує їм майбутнє.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964639
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2022
автор: Олена Студникова