Цілую заголовки повідомлень,
На лавці з телефоном у парку…
Чи може я одне з твоїх захоплень?
Чи може ти моє страшне табу?
Ти крадеш з інших рук моє серденько,
А я не знаю що мені робить -
Чи в‘янути як квітка потихеньку,
Чи кинутись у прірву і злетіть.
Нехай засудить наші вчинки осінь,
Нехай карає градом і дощем,
Я хочу залишитися назовсім,
В твоїх очах і за твоїм плечем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964545
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2022
автор: Аліна Голик