ДО ВЛАДИ!

[b][color="#0b0380"]
Всіх  вас  тварюк  усміхнених  й  цинічних  
змете  обурений  й  розлючений  народ,  
якому  присягались  ви  публічно,  
та  замість  слуг  перетворились  на  господ.  

Ніхто  з  живих,  та  вбитих  вами,  мертвих,  
вам  не  пробачать  зради  гострий  ніж,  
і  те  як  ви  не  припиняли  жерти  
скарби  країни,  що  вже  босоніж,  
стоїть  серед  руїни,  попід  небом,  
ані  даху,  ані  скоринки  хліба  у  руці.  
Хіба,  питаю,  так  було  нам  треба,  
обрати  шушваль  цю  замість  митців?  

І  всі  вони  усміхнені  та  ситі,  
в  очах  ані  спокути,  ні  жалю...  
-  "За  що",  питають,  змучені  та  вбиті,  
живі  та  мертві  в  рідному  краю,  
таку  сплатили  ціну  неосяжну,  
якої  вже  не  бути  й  не  було?  
-  Тому  що  їх  обрали  легковажні,  
яким  було  байдуже,  все  одно...  

Народ  тепер  стоїть  серед  руїни,  
з  ненавистю  в  очах  на  ворогів,  
за  глум  та  плюндрування  України,  
в  очікуванні  сплати  всіх  боргів.  

Дивись  Господь,  хто  все  продав  за  гроші,  
і  гнівайся  на  їх  падлючий  рід.  
Не  так  страшні  були  московські  воші,  
як  ціла  купа  українських  гнид.[/color][/b]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964491
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2022
автор: CONSTANTINOPOLIS