Дихає осінь на повні легені,
Лісу відкрила натруджені жмені,
Грає промінням на чепчиках кленів -
Вниз опустились спідниці червлені.
Жодної не проминула билини,
Трусить магічні горіхи з ліщини.
Сяють під сонцем коралі-рубіни,
Соком налиті у гронах калини.
В кожному подиху - ніжне зітхання,
В кожній клітині - вітрів поривання.
Помах руками дерев на прощання -
Вдихів і видихів наших єднання! 31.10.22
*моя світлина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964465
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2022
автор: Lana P.