Нині осінь ,така ж , красуня золотава,
Затишна й мила , як була й колись...
Але в неї під листячком рана...
В її очі сумні подивись.
В її тернові бездоннії очі,
де смуток вселився й тривога...
В них жорстокі бої серед ночі,
І ,молитва-звертання до Бога.
Небо плаче і вмивається дощами...
Димить воно , палає не прикрите,
То осінь ридає разом із нами,
За синами , що в бою убиті.
Та осінь буде повік незабутня ,
Бо скільки вже крові пролито...
Це - битва за Волю й майбутнє,
Щоб в мирі і спокої жити!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964312
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2022
автор: Калинонька