Повертаються вої додому
Із вогненних воєнних доріг,
Зустрічають їх гори і доли,
І зажурений рідний поріг.
Повертаються… у домовинах
У той край, де їх ніг перший слід,
Де закопана їх пуповина
Й перший крик сколихнув білий світ.
Повертаються вої додому,
Де гірке їх чекає: «Прощай!
Не залишишся ти невідомим,
Адже землю, як міг, захищав!»
Повертаються вої додому,
Аби край із небес стерегти,
Розділить з янголятами втому,
Хрестом пам'яті в землю врости.
Вмиє осінь могилки дощами,
Снігом білим закута зима,
Барвінково весна заквітчає,
Небо будуть їх душі тримать.
25.10.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964290
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2022
автор: Ганна Верес