Вона іде, сміливо, крок за кроком,
Вража вмілість і ніби ненароком,
То тут, то десь, вмить фарби розплескає,
І щохвилини убрання міняє.
В осяйну днину, в долонях промінці,
Для неї сонячні дари - посланцІ,
Вплітає злато, молодій берізці,
Й трішки загубить, по рудій доріжці.
Зустріла дуба, йому ж, як годиться,
Не жалкувала фарб, хай загониться,
Червоний колір, до смаку, на часі,
Здаля побачити, ну справжній красень!
Підкрався вечір, із вітром дружбани,
По небу хмари, наче дельтаплани,
Із ними згоду знайшла, хай задощить,
Злетить, зімліє листя, враз заблищить!
У краплях свіжість, кольори багрянцю,
Сумних листочків, запросить до танцю,
Сама ж в цей час, хоч трішки подрімає,
На ранок нові фарби розплескає.
30.10.2022р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964230
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2022
автор: Ніна Незламна