Все життя нам війна перекреслила.
Та на те вона є і війна...
І на вікнах підряд ставить хрестики, -
Розписалась на всьому вона.
Всю Країну вона охрестила,
Не втомилася ставить хрести.
І неначе вже все підкосила,
Де опори життєві хисткі.
Де ж навчилася ставити хрестики?
Де навчилась робить все під нуль,
І вести кропітку свою метрику
Незліченних снарядів і куль?
Де шукати у неї коріння?
Вилуплялась з якого яйця?
Із якого ще зілля, насіння
Виростає химера оця?
І як Кронос, дітей пожирає
І байдуже, - чужі чи свої.
Голка має кінець!.. Хто зламає
Оте жало смертельне її?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964189
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2022
автор: Рунельо Вахейко