Яка то дивна насолода –
у посмішці – жіноча врода,
коли ти поруч – очі в очі –
ідеш у дивний світ жіночий,
і відчуваєш доторк плоті,
і губ вологість на губах.
З долоні вже злітає птах
у простір до душі,
щоб потім
здійнятись сонцем над горою,
здійняти промінь в небеса.
А навкруги – така краса! –
у посмішці жіночій –
грою…
В долонях Світ –
в її – жіночих.
Впади в долоні і не диш.
Минають в леті
дні і ночі,
а ти летиш…
а ти летиш.
Серпень 2010 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964151
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2022
автор: володимир мацуцький