«Гра у хованки» повстала з-під мого пера перед мандрівкою на схід. Що я шукав у тій стороні й що знайшов, покаже час. Проте вже зараз я можу сказати, що зовсім не випадково саме в тій мандрівці я познайомився з Олександром Свєтогоровим, який запрезентував під час творчих посиденьок першу пісню на мої слова. Цікаві ж це були відчуття. Перший текст зазвучав. Опісля цього я сказав, що то буду не я, якщо не видам Сашкові записи. Хотілося це зробити зовсім не через авторство слів, а через щирість виконання. Сашко свято вірив і переживав усі проспівані тексти на цьому вечорі. Він жив цим. Перебираючи металеві струни пошарпаної гітари та співаючи чужі історії, він жив чужим життям. Пісня за піснею - усі думали про своє. Я ж подумки рахував: «Раз, два, три, чотири, п’ять».
📚© Богдан Кухта
З дитинства любив грати в хованки. Це ж так цікаво!.. Але коли зустрів тебе, кохана, то бавитись у цю гру стало нестерпно боляче.
🎤© Свєтогоров Олександр 🎸
Група у ФБ - Музичний проект "ТИжДЕнь"
💿[url=""]https://open.spotify.com/album/1gCMHxsux4xmY6Sj4T0V1u[/url]
💿[youtube]https://youtu.be/BElcHtCi2wE[/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964099
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2022
автор: Kukhta Bohdan