А чи то хата… чи руїни,
Мов розіп*ята, чиясь доля,
Нині не стало і дитини,
Яка ж важка,для усіх воля.
Та скрип колиски, мелодійний,
То ніби плач, душі і скрипки,
З життям прощання, смак отруйний,
Майже щораз, здригались струни.
Прислухавсь вітер, мчав по полю,
Не проросте, на землі колос,
В розчаруванні, аж до болю,
Не задзвенить, дитячий голос.
Летіли хмари... чорно - сині,
Розвіявсь смуток, по долині,
Неслися звуки... журавлині,
Дрібненькі краплі по калині.
28.10.2022р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964052
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2022
автор: Ніна Незламна