Блимає думка віршаста,
Тче полотно просторе,
Хвильно стікає в море
Тихих бурхливостей щастя.
Дме, надихаючи небо,
Думки безмежна струмність.
Нас поєднала чуйність –
Ніжно горнуся до тебе...
Серце рубіном яскриться.
Перли буття плямисті.
Сенс – у думок намисті.
Мрія окрила мов птиця –
Долю чарує у русі.
Там, де єднає Сущий
Чуйністю наші душі,
Ніжно до тебе горнуся...
03.01.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964027
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2022
автор: Олена Студникова