Так дивно, раніше була не такою.
Лягала рано,
прокидалась уранці,
і не потрібен мені був ніхто.
Лиш сонце та кава у філіжанці.
Ці два фактори мене наповнювали,
а як хмарно, здавалось,
була не жива.
Для щастя нічого не потрібно було.
Тільки день. Тільки спокій. І я.
Так дивно, аж зараз не радує кава.
І сонце не гріє,
хоч нині погода тепліша.
А раніше всього вистачало.
Я змінилась,
я зовсім інша.
20.07.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963943
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2022
автор: Анна Стейша