Відлітають птахи у далекий вирій,
З ними поряд в небі тіні смутку щирі.
Залишають вкотре Україну-неньку,
Пролетять востаннє з жалістю низенько.
Зазвучить відлуння журавлиним криком
І жура на серце налягає дико.
До весни не близько, до весни далеко,
Яким же побачиш рідний край, лелеко?
Чи земля загоїть свої вирви-рани,
Чи задує болі буйними вітрами...
... Ти лети пташино, та вернись з весною
До землі-землиці, що зовуть святою...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963917
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2022
автор: Любов Іванова