Присядь, посидь ти поряд мене,
На тебе ще раз подивлюсь.
Буваєш різним, незбагненним,
У цьому я не помилюсь.
Дивлюся в очі - ніби море,
Та як його перепливти?
Бувають грізні і суворі,
Як берегів цих досягти?
Душа - в ній можна заблукати,
Тут вічна молодість й краса.
Чи може плакати й страждати?
Оце лиш знають небеса.
Та як достукатись до неї,
Буває часто, як глуха.
Свої цінує лиш ідеї,
Хоча вони не без гріха.
Коли торкаюсь твоїх рук,
Так випромінюють тепло,
А серце змінює свій стук,
Так часто це колись було.
Твої цілунки - мед солодкий,
Коли торкався моїх губ.
Забути це не так-то легко,
Та жаль одне - не однолюб..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963631
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2022
автор: Н-А-Д-І-Я