О панянко, златокоса,
Павучок вплітав в волосся,
Павутиння і мережки…
Промінь сонця обіч стежки.
Йдеш поважно, гордовита,
До смаку… парчова свита,
Як художниця малюєш,
Ніби й трішки пожартуєш.
Злата фарба, разом з сріблом,
Різнобарвним покривалом,
При землі, накриєш листя,
Зрання роси, мов намисто.
Літо в осені - то празник!
Днина дарить всі прикраси,
В радість - жовті черевички,
Веселяться всі синички.
Не дощить, нині й тепленько,
Глянь навколо, як гарненько!
Попрошу, панянку осінь,
Не спіши, хай довша просинь,
Пояснить у піднебессі,
Кілька днів, іще ж на часі,
І лист вальсом закружляє,
Нехай нас, він утішає!
***
Хоча б на мить, нам забути, про жахи війни!
За мир молімось! Ждем перемоги і весни!
21.10.2022р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963533
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2022
автор: Ніна Незламна