Закинув невід гранями сапфір.
Чатує на перлину небозводу.
Ковтнувши вись ковтає древню воду,
Щокасто оглядаючи довкіл.
У повній тиші мріється йому -
Навшпиньки підкрадається до плеса,
Краде з чужих обійм свої небеса
І різьбить з ними вінценосця сну.
Марія Дребіт
21.10.2022 Португалія
фото з нетуВ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963464
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2022
автор: VIRUYU