Смеркає танець золотого дива.
Згораючи у тінях губить силу.
Намарно кличе святістю до чтива -
Вже не вловити швидкоплинну хвилю.
Ступив до фляги відблиск вечоровий,
За мить розлиє за нічні фужери.
Комусь ковтнеться, ну а хтось, восковий,
Відлиє в тому злоті блиск химери.
Марія Дребіт
20.10.2022. Португалія
фото з нету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963415
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2022
автор: VIRUYU