Край неба тихо опускається додолу
на землю перевтомлену від літа, кволу.
На вечорниці позбирались хмари-шхуни,
повипливали із небесної лагуни.
Кучкуються з лелеками та журавлями,
розхлюпуються вересневими жалями,
пунктирами малюють горизонти сірі.
Ракетні вибухи зустріли, а не вирій,
і стали попелом знедолені пернаті,
як їхні мрії - недосяжні та крилаті,
бо на війні - хитка межа життя та смерті...
Як ворога здолати, вижити, не вмерти? 1.10.22
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963345
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2022
автор: Lana P.