І, можливо, будівлі ведуть розмову

І,  можливо,  будівлі  ведуть  розмову,
І,  можливо,  ховають  чиїсь  секрети.
І,  можливо,  бажають  почути  знову,
Як  повз  вікна  проїдуть  старі  карети.

І  чекають  доки  прийдуть  охочі,
Запитати  щоб,  тихо,  про  таємниці.  
В  перехожих  дивляться  вікна-очі
І  виблискують  хитро  скляні  зіниці.

Я  торкнусь  зчорнілого  їх  каміння,
Поєднав  теперішнє  і  минуле;
Заплету  у  вічність  своє  коріння,
Щоб  вона  для  мене  не  промайнула.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963259
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2022
автор: Лада Квіткова