Які короткі вечори у осені !
Та стала вона з того ще дивнішою:
Злилися хмари з променями косими,
І фарби неповторної побільшало .
Бузковими розсипалося квітами
Вечірнє небо, сонце відбиваючи.
Не надивлюсь на диво, що горітиме
Всього лиш мить, яку запам'ятаю чи.
Бо завтра інше буде намальовано,
А може сірим застелитись мороком.
Чого чекати від неугомонної !
Палає обрій невблаганно коротко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963193
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2022
автор: Горова Л.