Я так люблю...
любили б так мене …
… де переходить раціо в чуття,
коли єднаєшся зі світом,
не опирайся, все мине,
все кане в небуття
за Старим,
а чи за Новим Заповітом…
Я так люблю...
любили б так мене …
Життя - то не повинність…
приймаю, не молю...
Нехай й мене не омине
Омріяного щастя швидкоплинність…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963078
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2022
автор: Ivan Kushnir-Adeline