Могильна земля і хрест над нею
Не смійтесь над долею моєю
Втічу на край світу,
Не лишу заповіту
Люди злі погрязли в темряві
Де справедливі люди нові?
Моя доля як камінь у річці
Не відспівують монахи ченці
А я тут один романтик нажаль
На моєму серці відчай і печаль
Як я колись кохав!!!
Долю про шлюб благав!
А тепер забирайтесь з перед очей
Сотні недоспаних ночей
Життя моє як булижник
А сам я як маг-чорнокнижник
Толпа сміялась , потім кричала ім'я моє
Потім знову сміялась , думала про своє
Я живий , але мрець
Скоро мені кінець?
Може останнє доживаю
Про себе Господа благаю
Я ж не всесильний
Всіх колись чекає хрест могильний..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962977
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2022
автор: Ростислав Мельничук