Ці довгі безсонні ночі,
чекання неспішного ранку,
прокручую думки пророчі,
шукаю розірвану ланку.
Події, що зібгані в мичку –
ніяк не дійти до кінця…
Я нехтував кожну дрібничку
не знаючи задум Творця.
Та все у житті послідовне,
з минулого все витікає,
здавалось життя невгамовне
і краю й кінця в нім немає.
Як ніч доплива до світанку
і це добіжить до кінця,
прозрієш і ти наостанку
йдучи у обійми Творця.
16.10.2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962969
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2022
автор: Микола Коржик