Я в тобі розчинюсь, і нехай не перечать нам зорі.
У тобі потону, як тонули в Бермудах човни.
Тільки без вороття, як бувало у вирі історій.
Тільки без каяття, як буває у мріях весни.
Ми такі, як усі, зодягнемось в коштовну оздобу
й заховаємо в тиші думок золоті почуття.
Або, як не усі ― потаємно влаштуємо проби:
одне одному враз розтечемось по венах життям.
Я в тобі поселюсь і нехай не бунтує сумління.
У тобі я розквітну, як квітнуть в Едемі сади.
Ти лише відгукнись, як відгукує сонцю насіння.
Може я у тобі залишу́ найцінніші плоди.
©Ольга Береза
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962710
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2022
автор: Ольга Береза