А ми - без світла і у холоді...
Кого ти страшиш, чорте? Львів?
Ми в сибірах були і в голоді.
А нині ми - без м*скалів!
Такої тьми, як ви - не бачено.
І найтемніша ніч - зоря!
Ні, не забуто й не пробачено!
Не дай нам, Б-же, м*скаля!
Нехай нам світить місяць свіченьку,
Зігріє пісня в вирі снів.
Лишень би вас не бачить в віченьки.
Храни, Г-сподь, від м*скалів!
Наш дух не згасиш тьмою й холодом.
Куди б не цілив й не шалів.
Бо знає кожен змалу й змолоду -
Немає гірш за м*скалів!
11.10.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962691
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2022
автор: Мирослава Сидор