Кохання як могильний хрест….

Ще  покохати  когось?
Два  рази  достатньо!
Тяжкий  хрест  на  долі
Наче  могильний  хрест
Одну  кохав  ще  в  школі!
А  другій  шість  років  писав
Вірші  які  ніхто  ніколи
Нікому  не  писав
Думав  дружити
Інакше  для  чого  жити?
Повірте  це  не  смішно
Трагедія  страшна  людська
Поймуть?  Зрозуміють?  Почують?
Люди  зараз  не  ті
Блукають  люди  в  інтернеті...
Славне  ім'я  маю
Князі  таке  мали
Та  слави  нема...
І  кохання  також...
В  магію  вліз...
І  тепер  кінець!
Ганебний  кінець
Я  уже  по  суті  мрець...
Гублю  життя  нанівець  
Може  ці  дві  дівчини
Прийдуть  на  мою  могилу?
Бо  я  їх  любив  більше  життя
Тепер  чекає  мене  забуття  
Краще  б  сконав  на  багаття  
Так  як  я  ніхто  нікого  не  кохав
Ніколи!  Про  таке  не  вчать  
Поетичні  школи..
Гляньте  мені  в  очі!!!
І  скажіть  що  я  Вас  не  кохав?
Не  брешіть  ні  думи  ні  кроку
Кохання  гірше  поганого  вироку...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962536
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2022
автор: Ростислав Мельничук