Бійцями звільнено Лиман,
Піднято стяги жовто-сині.
І чорні трупи росіян
Їдять худі, голодні свині.
Лежить прострілений бурят,
Біля машини обгорілий...
За чим прийшов чужий солдат?
Які були у нього цілі?
Немає в кодексі війни
Над трупом глуму, або жартів.
Дійшли до фінішу вони,
На газ натиснувши на старті.
В бою вогонь броню обжер,
Димлять обсмалені руїни...
І розбрелися з наших ферм
По чорних згарищах тварини.
Гному кремлівському не жаль
Раба безмовного, солдата.
Мовчать покійники і сталь,
Пробиті пострілом з "Булата".
На перехресті всіх держав
Брудна свиня ласує трупом.
А він рахує що зібрав,
Нові кордони креслить тупо.
Дарма в машини сіли ви,
Не взяти Київ вам ніколи!
Від Колізею до Москви
Іде історія по колу.
У Римі сходили на трон
Вельможі куці і дебелі.
А десь далеко легіон
Білів костями у пустелі.
Імперський воїн! В кожен час
Для тебе правила незмінні -
Їдять при трупах коней вас
І при обвугленій машині.
Свиня механіка об'їсть,
Гієна лучника дотрощить...
А вождь помпезно розповість
Про велич нації, на площі.
І лиш війни криваву суть,
Ціну імперії на злеті,
Можливо, оркам донесуть
З Лиману фото у газеті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962462
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2022
автор: Леонід Луговий