Скажи мені, хто я насправді така?
Відкрий те, що досі в собі я не знала.
Я небо безкрайнє тримала в руках -
Тебе, як у мрії п'янкій, цілувала.
Це - в воду холодну бурхливий стрибок,
Це - зграя метеликів рветься назовні!
До згуби чи щастя підвів нас цей крок,
І хто тими чарами душі нам повнить?
Нарозхрист відкрила в мені ти вікно,
Весняним повітрям крізь зиму прорвалась,
В бентежнім безсонні - духмяне вино:
Так страшно і вільно... невже закохалась?
Мене безоглядно змінив той момент,
Здогадку принісши на хвильну потребу.
Якщо це і є мій найбільший секрет -
Його берегтиму з думками про тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962344
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2022
автор: Небо