Закономірно що з дерев вже опадають листя
куди не глянь лежать повсюди яскраві пломінці
під стовбурами теж вільного ніде немає місця
лише біля скамниці залишилися дрібні острівці...
Під товстим шаром листя сховалися доріжки
але на щастя з під завалу видніється бордюр
ще під ногами зустрічаються каштанові горішки
хоча і багатенько з голками кудлатих шевелюр...
На превелике диво є трава зелена між берізок
хоч це озеленювачів старанно прибраний газон
і на прощання вилазе сонця маленький огризок
і звісно дуже скоро розпочнеться холодів сезон...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962278
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2022
автор: Дмитрий Погребняк 555