втекти до лісу спробуємо вранці
коли закінчиться у клуні деревій
і буря трапиться у спорожнілій склянці
що сон ховала в шафі крицевій
щоб у діброві де густі черешні
нестимуть світу жолуді свої
ми збудували схованку нарешті
серед мурах і вогкої хвої
і сповнені надії на натхнення
поки уява в розумі жива
вхопилися б за хвіст у сьогодення
де б посміхалася нам мавка лісова
життя ж не мед! так брешуть свідки вдачі
так воду ллють на камінь злидарі
і сенс знаходять дивні і незрячі
у жолуді в черешнях на зорі
081022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962255
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2022
автор: bloodredthorn