Засинали тихі зорі у сплетіннях талих днів,
Їм наснилась велич моря у незламності вітрів.
Грав на скрипці сизий місяць колискову для доріг.
Засинаючи столиця ще не відала про гріх...
Ще не знали наші люди ,про злорадних душ базар,
не питали наші діти про Донецьк та Байрактар..
Вже загоювались рани , не старіючих серцях,
Розриваючи кайдани ми не відали про страх.
Ще був нами не пізнаний,багрянистий зойк небес,
Містки смерті під ногами ,і криваво- лячний плес.
Та усе ж душі свободу ,заламати катам зась!
Так, Вкраїна у негоді ,Та до нині не здалась!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962119
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2022
автор: Kvitka Lisovska