Сонце кидає
Проміння
І в час, коли
Руйнуються світи,
Краплини крові
З'єднуються
В ріки,
Сльози-
В океани,
А в душі
Розростаються
Гектари болючих
ран.
Прокинься
І прийми
Цей дарунок
Вічності,
Що сьогодні
І зараз
Для тебе,
Сьогодні і зараз
Тобі простягає
Вона.
Дозволь
Світла крихті
Знайти прихисток
На долоні твоїй,
А потім розсіяти
Темряву і морок,
Що так вже давно
Увірватися намагаються
До глибин
серця твого,
Щоб перетворити
Його на згарище,
А світ,що в тобі
І навколо, який
Був створений
З Любові подиху,
На безлику
Пустелю німу,
Де не залишиться
Навіть спогаду
Жодного
про
Життя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962114
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2022
автор: Вікторія Воля