Зжирає світ безжальний Мо́лох,
стають темніші дні.
Всесвітній розум б'є на сполох:
планета у вогні!
Конфлікту камінь впав у воду,
і кола далі йдуть.
В огні війни немає броду,
гірка у цьому суть.
Часи тривогою прошиті,
в душі гніздиться страх.
Земля летить ще по орбіті,
загублена в зірках.
Не може буть, щоб гриб пекельний
здійнявся до небес!
Щоб не здійснився жах смертельний,
гальмуйте свар процес!
Гасіть пожежу злого сказу,
хай вщухне війн вогонь!
Повстаньте, люди миру, разом,
не стійте осторонь!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962110
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2022
автор: Денисова Елена