Осінній сад... Жовтіє листя...
А виноград дощем напився
І, як від браги, захмілів...
Аж довгі вуса розпустив.
Стоїть рудий, як лис Микита.
З ним горобців веселих свита.
Щось там щебечуть, наче діти -
Росою кличуть крила мити.
Здалося - Рай й війни немає,
Бо серце затишок латає...
І я завмерла коло хати
Красою мрії частувати.
А листя жовте майорить
В небесну Господа блакить...
6.10.2022р
(фото з інету)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962106
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2022
автор: A.Kar-Te