Сумує ніч. Таємну тишу
Шматує гул лихих гармат.
І небо зорі не колише,
Й весни не чути аромат.
Не сяє місяць теплим світлом.
Лише тривога та журба,
Обнявшись, ходять біля вікон.
Тремтить над річкою верба.
Палає ліс, димляться трави.
Зотліли долі та серця.
Жорстке буття, неначе гравій,
З холодним кольором свинця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962024
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2022
автор: Sunnyli Rich