В безпросвітній пітьмі посеред ночі
Тіло спало би, та душа не хоче…
Хапає тривожно, мов повітря, вона
Несміливе проміння чужого вікна
І чого те вікно посеред ночі
Тривожить думки, висушує очі?
Може там хвора дитина маленька,
Чи зболена душа в чиїсь неньки?
І в темряві не може заснути, -
Страшно проспати, щось не почути…
Ліхтар блимнув і погас – нема мочі...
А вікно мерехтить посеред ночі…
У темряві ночі його промінці,
Неначе світла сльоза на щоці…
В. Ф.-30.09. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961970
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2022
автор: Веселенька Дачниця