За вікнами спливає тихий вечір,
На небі зіроньки виходять із-за хмар.
І тихий смуток накриває плечі,
А пам'ять ожива під дійством дивних чар.
Я поринаю в юності годину
І повертаюсь в рідний серцю край
В містечко тихе , де зустрів дівчину,
З якою мріяв йти за небокрай.
Ті дні немов забуті сновидіння
Де були радість, смуток і печаль,
Де перші паростки любові і надії
Не проросли, не осіяли даль.
Сліпая доля,незбагненні кроки
Нас рознесли по течії життя,
І тую біль не зупинили роки.
На жаль нема и минуле вороття.
Спливає вечір ,зорі в небі сяють,
(тепер і зорі різнії у нас)
Та почуття ,як зорі не згасають,
Та й пам'ять наша не покине нас…
21.06.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961939
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2022
автор: Мехті Волас