Війна ХІХ

Біла  палата  його  гнітить,
Згадує  кошмар  того  бою.
Рана  пече  кожну  мить,
Не  стає  для  неї  болю.
Тим  боєм  щодня  снить,
Не  хотів  прощатись  з  собою.
Війна  і  досі  йому  гримить,
Що  буде  з  його  рукою?
Перед  очима  вогонь  димить,
Що  зробить  зі  своєю  журбою?
Душа  від  розпачу  щемить,
Що  буде  з  життя  його  весною?

22  червня  2022  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961676
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2022
автор: Володимир Кепич