На руїнах зламаного життя
По-осінньому плаче пес,
А його обіймає загибла сім’я,
Він такий рідний весь.
Від мокрого носу і до хвоста
Лиш вірність безмежна палає,
То рідкісний дар, то така висота,
Не кожен туди долітає…
Олександр Кармишев
30.09.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961464
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2022
автор: Oleksandr Karmyshev