Від сплячки прокидатися вже варто,
Бо прокидаються сади поснулі.
Гул бджілок над ліщиною мов мантра –
Протяжне "ом-м-м..." я чую в сьому гулі.
Підсніжник білий ніжиться в промінні,
Голівку намагається підняти.
Природа у безмовному молінні
До нас вітається як рідна мати,
Бажаючи оновлення й просвітлень,
Наснаги творчої та процвітання,
Аби душею ми могли весніти... !!!
Природо-матінко, прийми й мої вітання!
23.02.2022
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961113
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2022
автор: Олена Студникова