Добро

                   Добро

Добра  ніколи  не  буває  забагато,
А  злу  завжди  чогось  не  вистача.
Хтось  у  коханні  хоче  все  собі  забрати,
А  інший,  навпаки  дарує  почуття.

Один  спокійно  робить  свою  справу,
А  другий  щось  зробив  і  вже  кричить.
У  третього  усе  життя  заради  слави,
Четвертий,  хоч  герой,  але  мовчить.

Для  когось,  жінка  одноразова  пригода,
Хтось  одружився  й  цілий  вік  живе.
Одному  власний  син  поперек  горла,
Дитя  не  рідне  –  іншим,  як  своє.

Якась  вдова  кладе  усе,  що  має,
А  багатій,  ще  й  може  відібрати.
Є  ті,  кому  завжди  грошей  не  вистачає,
А  хтось,  останні  намагається  віддати.

Одні  живуть  в  краю,  що  їм  належить,
А  другі  –  претендують  на  цей  край.
Когось  чуже  страждання  не  бентежить,
Комусь  своє  життя  пожертвувать  не  жаль.

Хтось  біль  одного,  наче  свій  переживає,
А  іншим  біль  мільйонів  не  болить.
Усі  прогнози  на  майбутнє  мають,
Але  ніхто  не  знає,  що  буде  за  мить.

У  Бога  істину  потрібно  нам  шукати,
Диявол  нас  завжди  брехнею  зустріча.
Добра  ніколи  не  буває  забагато,
А  злу,  завжди  чогось  не  вистача.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961023
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2022
автор: Костянтин Вишневський