З барвистих скелець протиріч
Взірці вбачаю у калейдоскопі часу.
Думки проторюють у день майбутній трасу,
Та поки що панує ніч.
Впродовж космічної доби
Блукає сутність у пісках самопізнання
В давно приреченому світі на заклання
Заради вищої мети.
У мить всесвітнього злиття,
Де зрима єдність усього живого в лоні,
Барвисті скельця протиріч зберу в долоні
Й складу мозаїку буття.
02.02.2022
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961002
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2022
автор: Олена Студникова