Осіннє золото встеляє землю, брук.
Каштани падають і стукотять: - Тук-тук!
І виграває вітер мелодію: - Шу-шу...
Пригрівсь жучок на сонечку: - Жу-жу.
Горобчики на вітах: - Цвінь-цвірінь.
Синички їм підспівують: - Цінь-пінь.
Ворони голосно ведуть: - Кра-кар!
Такий лише до музики в них дар.
Похмурий Дуб мовчав якусь ще мить,
Не стримався... Тоді як зашумить:
- Ич*, розспівалися! Мовчіть, - Ша-ша!
Ця ваша музика не варта і гроша.
У барвах листя опадає, шелестить...
Дуб шапки не знімає, жде ту мить:
Зачинить двері Осінь для звірят,
Тоді і Дуб останнім стане* спать.
* Ич - вигук згідно нового правопису.
* стане - тут почне якусь дію (засне).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960948
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2022
автор: Галина Лябук