Повіяло холодним вітерцем,
Майнула думка: чи перед дощем?
У серці поселився сумний щем.
Бажаний дощ все ходить манівцем.
Коли не ждеш - то лопотить бігцем.
Холодні краплі котяться лицем,
З моїм гірким зливаються плачем.
Так іноді удвох ми по житті ідем.
Та сонячі і теплі дні частіше ждем.
Скінчився дощ, запахло чебрецем.
Вже розпогодилось кінець кінцем!
А дощ збере всі речі похапцем,
Залишиться у згадках він лишень...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960839
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2022
автор: Н-А-Д-І-Я