«Слава ЗСУ»
Якийсь тупий, шалений pociянин,
Що все товкмачачи про "один народ",
Чомусь ніяк не закарбує, що не вийшло,
Що не страшна для нас його "любов".
У вигляді нічних ракет із неба і намаганні,
Залишити нас без газу, світла, та інфраструктури.
Ми й в темряві все ж вгледьмо вас
Щоб дати в пику і відправити назад.
В своє болото! Вічно догнивати!
І все щось тужаться, лякають,
Все намагаються: "ещо раз павтаріть".
А як доходить діло до чесного бою,
Кивають пятами так, що горить земля.
Біжіть! Біжіть, поки є чим тікати!
Бо Божа Кара в парі з ЗСУ,
Дістане кожного, хто став на святу землю,
Хто думав, що він тут віднині, пан!
І попри всі жахіття, що творили,
Вас не боїться ні одна душа!
Над кожним клаптиком у звільненій землі почують:
"Слава Україні! Героям Слава! Слава ЗСУ! "
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960761
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2022
автор: marinazhmaka