Хмарка трусить білий сніг,
Він лягає аж до ніг.
І у цьому символізмі
Стало солодко мені.
Чиста путь кудись лежить.
Попри все потрібно жить.
І у цьому скептицизмі
Не твоя палає мить.
Я не знав твоїх утіх.
Ось тому й лягає сніг.
І у цьому нарцисизмі
Я себе надибать зміг.
Поцілунку не було,
Хоч і мріялось тепло.
Ось тому усю дорогу
Білим снігом замело.
24.09.2022, 13:00
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960720
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2022
автор: Ти-2