Вона відправляла листи мертвим поетам
Та не спілкувалася із живими.
Говорила, що там
Їм добре,
Бо ми
Про них пам'ятаємо.
Ми любимо їх,
Ми знаємо
Про них.
-А хто згадає про мене?
Запускала конверти
Сизим голубом.
Підкидувала його
І просила не повертатись.
Проте він повертався
Кожного разу,
Знову і знову
Летів додому.
Але без листа,
Без конверта,
Без слів,
Без думок...
Говорила, що колись
Настане пора
І хтось полюбить її.
Напише та прочитає їй
...Новий вірш.
Хтось читав та думав:
"Для чого декламувати живим
Мертвим голосом з минулого?"
Хтось читав та не розумів,
Про що вона
Й для кого
Пише в невідомість
Мертвою мовою.
© Богдан Кухта
23.09.
2022
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
[youtube]https://youtu.be/IFpzmXKQkt8[/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960660
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2022
автор: Kukhta Bohdan