Можливо не потрібно вже чекати…

Непевне  тло.  Плететься  стежка  степом.  
Згасає  день.  Пожовклеє  зело
додолу  падає.  І  вже  під  ясним  небом
герой  старається  потрапити  в  сідло.

Так  ще  продовжиться  принаймі  кілька  тижнів.  
Підряд.  Вночі,  де  чорная  ріка  
несе    свій  сум  до  зголоднілих    ближніх,  
поки  щури  танцюють  гопака.

Можливо  не  потрібно  вже  чекати
в  цей  клятий  вік  поки  зійде  зерно?
А  запросивши  на  банкет  Гекату  ,
з  розгону  ногу  вперти    в  стремено,

щоб  серед  слуг  її  і  чвар    подвійне  дно
вже  не  могло  душі  ні  зжерти...ні  збрехати  …

230922

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960643
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2022
автор: bloodredthorn