Теплим шовком медових полотен торкається осінь
До змарнілих дерев, що вслухаються в шепіт зими.
Зберігається час бурштиновими краплями сосен,
І останнім польотом листка в лабіринтах пітьми.
Чай імбирний покличе в обійми журливі скитання
Тих віршів, що на кволі дерева проллються дощем.
Шоколадними крихтами осінь наповниться зрання,
Буде ніжно гірчити, смакуючи холода щем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960579
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2022
автор: Лілу Амбер